Про монстрів, що живуть у шафах

«Монстри, що живуть у шафах» Олег Чаклун / Ілюстрації Оксани Липки. – «Фонтан Казок», 2018.

 

Сьогоднішніх дітей монстрами важко налякати. Ще б пак! Усілякі монстрики нині дуже популярні: про них знімають мультфільми, вигадують різні монстро-іграшки, створюють ігри, пишуть книжки. От і Олег Чаклун начаклував для малюків нову казку про цих дивовижних істот і навіть розповів про ціле монстряче місто.

А знаходиться те місто в, здавалося б, звичайному будинку однієї звичайнісінької родини, що складається з мами, тата і двох малих бешкетників, Івася та Веселинки. Живе собі ця сім’я, не здогадуючись, що в їхньому ж будинку вирує життя величезного міста, в якому мешкають неймовірні створіння – монстри. Зазвичай поселяються вони у різних шафах, комодах, скринях, на полицях, у коморах, підвалах та на горищах. Тому містечко їхнє ще називають шафовим. І, щоб ви там не думали, монстри дуже заклопотані істоти!

«Монстри весь час метушилися, бігали з шафи в шафу у своїх справах або просто в гості одне до одного. Хтозна, які справи бувають у монстрів – але зайняті вони були зазвичай добряче.» 

Та чомусь люди не бачать монстрів, як і монстри не бачать нас. Але трапляються випадки, коли ми раптом помічаємо те, що раніше для нас було непомітним. Таке відкриття зробили непосиди Веселинка й Івась, які одного дня, граючись удома в хованки, зустріли справжніх монстрів – Малюка, Хвалька та Незграбу. Ця зустріч ошелешила всіх, але заразом і відкрила очі на деякі важливі речі…

«Монстри, що ховаються у шафах» – книга не просто цікава, а й дуже потрібна. Насправді ж це історія про наші страхи, про упередження та помилкові враження, про дружбу. Ні, не подумайте, що це якась нудна повчальна книжка, бо вона весела, сучасна й оригінальна, та все згадане прочитується поміж рядків. Мабуть, тому діти зараз і не бояться монстрів, бо їх не тільки зображують якимось позитивними та смішними створіннями, а й вони поводять себе так, як у казці Олега Чаклуна, невимушено і по-людськи. По-людськи тому, що у них, виявляється, також є всілякі забобони, страхи, почуття. Тільки якщо людей лякають монстрами, то монстрів лякають людьми. А позаяк одні одних не бачать, то і вигадують байки й страховини. Так уже повелося. Ну, а насправді при зустрічі, при знайомстві відкривається, що «не такий страшний чорт, як його малюють». От письменник навіть пояснює, кого люди іноді називають монстрами:

«Ні, не конче страшні чи потворні – просто вони не такі, як ми з вами. Ото їх і назвали монстрами…»

Цю казку варто читати дітям, аби вони зрозуміли, що враження про когось можуть виявитися помилковими. Що іноді потрібно давати другий шанс. Що друзі потрібні всім. Що забіяки – не обов’язково поганці, можливо, їм просто не вистачає розуміння, правильного сприйняття, позитивного ставлення. Що невідоме – не обов’язково погане та страхітливе.

֍ ֍ ֍

Книга може зацікавити малюків років від 4-ох. Вона доповнена яскравими та незвичними ілюстраціями Оксани Липки. Їхня незвичність полягає у тому, що вони виконані у техніці тканинної аплікації. При цьому всі монстрики вийшли дуже милими: і пухнастий колобочок Хвалько, і мініатюрний чубарик Малюк, і схожий на подушечку Незграба, і волохатий велетень Забіяка, що чимось нагадав нам Саллі з «Корпорації монстрів», і наш улюблений таємничий Хтось. А ще наприкінці видання є коротенькі історії як про письменника, так і про художницю, що разом і створили цю чудову книжку.

__________________________________________

Олег Чаклун – сучасний український дитячий письменник. Справжнє ім’я невідоме. Каже, що «народився в мандрах», «десь у Європі». Любить подорожувати. На сьогоднішній день у його доробку 13 книг, 14-та якраз готується до видання. Працює (або працював) в ІТ-сфері. Улюблені письменники: Антуан де Сент-Екзюпері, Дж. Р. Р. Толкін, Умберто Еко.

Ксенія Близнець

Please follow and like us:
0

Якщо Вас зацікавила інформація, поділіться нею з друзями :)