“Пригоди пусяки Сані” Аші Фредріксон

Книга Аші Фредріксон «Пригоди пусяки Сані» (видавництво “Час майстрів”) – це цікава пригодницька повість для дітей молодшого віку.

У казках часто головними героями фігурують миші. Згадаймо «Ріпку», «Курочку Рябу», «Теремок». Аша Фредріксон, авторка твору «Пригоди пусяки Сані», вирішила не втомлювати читача банальщиною і написала повість не про мишу, а про маленьку пусяку. Хто такі пусяки – ми дізнаємося зі сторінок книги: це – невеличкі гризуни (завбільшки з морську свинку), які мають сіре хутро і довгий хвіст з яскравою китичкою на кінчику.

Будова твору і сюжет

Повість складається з 14 глав, кожна з яких має окрему назву.

Сюжет твору: маленька пусяка Сані з необережності потрапила у біду. Вона залізла на колоду, яку прибило до берега, і попливла на ній вниз по річці. Зрештою, малечі пощастило вибратись на берег і зустріти там дорослу наставницю – корабельну пацючку Есмеральду. «Морська вовчиця» допомагає пусяці і веде її додому. Однак, на шляху відчайдухів ще безліч перешкод.

У книзі знаходимо багато філософських цитат вигаданого мудреця Дарсифуція.  Наприклад, «Найстрашніші чудовиська живуть усередині нас. Це наші страхи, лінь, зневіра і погані думки. Ми самі їх придумуємо, ростимо і плекаємо». І таких повчальних висловів настільки багато, що я б навіть назвала повість «Пригоди пусяки Сані» філософським твором для дітей.

Що стосується мови твору, то вона гарна та образна, але інколи трапляються складні речення аж на 4-5 рядків, які, на мою думку, не надто вдалі для дитячого сприйняття.

Про головне

Книга «Пригоди пусяки Сані» –  не тільки розважальний, але й пізнавальний та повчальний твір для дітей. З нього ми дізнаємося: хто такі «пусяки», що таке «художня правда», отримуємо практичні поради – як поводитись під час мандрівки. Також своїм твором авторка виховує маленьких читачів, але робить це ненав’язливо, непомітно, без зайвого моралізаторства.

Так, наприклад, пояснюється, що пусяка встряла в халепу, бо забула про настанову батьків: триматися подалі від річки. Тут і доречне зауваження: «Маму і тата потрібно слухати, бо вони досвідченіші і краще знають, як вижити у цьому світі».

Також, у творі засуджується злодійство. І тут оплески на честь Аші Фредріксон, за те, що  вона не пише фраз типу «Діточки, красти – дуже погано, запам’ятайте на ціле життя», а тонко підкреслює, що кожен злочин веде до негативних наслідків.

Книгу «Пригоди пусяки Сані» можна рекомендувати батьками, які хочуть, щоб їх діти не лише розважалися, але й розвивалися та пізнавали світ.

Оформлення

Поліграфія книги – дуже якісна: тут і сніжно-білий глянцевий папір, і малюнок на кожній сторінці. А ще, ілюстрацію повісті цілком відповідають змісту твору.

Недоліки

У творі Аша Фредріксон описує одяг пацючки Есмеральди, зате не згадує про вбрання для інших персонажів. За логікою, потрібно одягати усіх головних героїв, або не обмовлятися про одежу зовсім.

Друге, корабельна пацючка, «морська вовчиця», постає брутальною тільки на початку книги. Далі її грубі манери, вироблені за роки корабельного життя, кудись зникають. Есмеральда різко стає доброю, чуйною, сентиментальною.

Та й загалом, образ пацючки суперечливий: одягнена у піратському стилі, зате захоплюється читанням книг і цитує філософа Дарсифуція.

Підсумок

На мою думку, повість «Пригоди пусяки Сані» цілком відповідає вимогам до сучасної дитячої літератури. Вона вчить  мислити, тренує уяву та розширює світогляд дитини.

 Юлія Хотинська

Please follow and like us:
0

Якщо Вас зацікавила інформація, поділіться нею з друзями :)