Бог, пригоди, кіберпанк (рецензія на роман Ел.Дрейка «Горизонти наших надій»)

Ел. Дрейк «Горизонти наших надій». Роман. — Чернівці: ДрукАрт, 2017. — 312 с.

Чи є в Україні фантастика як літературний жанр? Не переклади і засилля поробок одноденного літературного фастфуду, а дійсно своє і цікаве? Виявляється є. І варте того, щоб його читали.

Напевно більшість читачів малознайома з жанром християнського пригодницького чи фантастичного роману. Такий вид прози більш розповсюджений на Заході, наприклад, творами Френка Перетті або навіть фантастикою Клайва Льюіса (так, якщо ви не знали). Недоліком такої літератури може слугувати перевага пропаганди релігійного світосприйняття над сюжетом. Тому я, будучи сам християнином, котрий не приховує своїх переконань, дуже обережно відношуся до такої літератури. Коли до моїх рук потрапила книга Ел.Дрейка « Горизонти наших надій»  то я, зрозумівши жанр, почав побоюватися, що будуть якісь ухили у проповіді чи моралізаторство. Але цього, на велику радість, не сталося. На мою думку, краще говорити про Бога цікаво або ніяк. У автора вийшло цікаво. Я порадив прочитати цю книгу своєму сину-підлітку.

За сюжетом перед нами кіберпанк, постапокаліптика, трішки катастрофи, соціально – філософська притча, пригодницький роман у стилі Жюля Верна (так, у мене було відчуття, ніби читаю романи свого дитинства). У книзі є багато постмодернового, як загалом у більшості сучасної літератури. Читаючи пригоди головних героїв (розповідь ведеться від двох осіб, така поліфонія дає глибше усвідомлення сюжету, – один атеїст, інший самоправедний релігійний юнак, як я їх охарактеризував для себе, щоб одразу розібратися з внутрішнім світом персонажів), виникає відчуття, що читаєш місцями адаптований сценарій Fallout чи якоїсь ще гри, або коміксу (насправді це не є недоліком у такому романі). Звісно є всесвітня змова, віруси, повстанці, кохання, роботи і хакери. Намішано добряче, але читається швидко і немає провалів у наративі.

Я навмисне не пишу про сюжет, оскільки про нього вже було сказано у різних оглядах до мене. Мені важливіше зробити акцент на виникненні нового для української літератури жанру, саме християнської фантастики. Це не може не радувати, оскільки ця ніша в нашій країні порожня. Тепер з’явилася постать нового літератора і хочеться перефразувати автора: розширяться «горизонти наших надій» у заповненні цієї ланки літератури.

Про недоліки писати не хочеться, оскільки це дебютний твір Дрейка і стиль має вироблятися роками і новими публікаціями.

Хочеться подякувати автору за цікаву історію, та маю надію на швидку появу нових творчих доробків.

Михайло Козаков

 

Please follow and like us:
0

Якщо Вас зацікавила інформація, поділіться нею з друзями :)