«Два пасинки Митрополита» Владислав Івченко

Івченко Владислав. Два пасинки митрополита: роман. — Брустурів: Дискурсус, 2017. — 464 с.

«Коли віра більша за життя, а кохання – за віру» – фраза на обкладинці історичного роману Владислава Івченка «Два пасинки Митрополита», яку з першого разу можна навіть не помітити. Принаймні я її одразу й не побачила, а потім багато думала про неї, бо вона запала мені в душу. З одного боку, доволі легко пов’язати її з назвою роману, а з іншого, коли почала читати, то не розуміла, до чого вона. Дочитавши ж роман, була приємно вражена, як одним реченням можна описати роман. Просто в яблучко!

Сам роман описує роки життя Митрополита Шептицького: Друга Світова, Голокост, заборона релігії, репресії.

На фоні цих подій описується життя двох пасинків Митрополита Теофіла та Івана. Вони були різні, починаючи із зовнішності та закінчуючи поглядами на життя.

Роман складається з 16 розділів, які в свою чергу об’єднують в собі різні історії – різні сюжетні лінії. Родина Крохмалів, Жевуських, Скабічевських та Гарта, Зенона, Скорика, Федора Швайки, Феофанова, Леонарда Ньюттера, Тойби…

Спочатку, читаючи було важко уявити як ці історії персонажів переплетуться у фіналі та взагалі, яку роль вони відіграють в житті одне одного.

«Два пасинки Митрополита» –  приклад різних доль, поглядів, сподівань, ідолів. Це роман, який підіймає різні теми: сімейних відносин, безглуздості тогочасних поглядів: «жінка не має отримувати вищу освіту, бо буде безплідною», погане ставлення до євреїв лише тому, що вони євреї. Ще це історія про відвагу, жертовність, відданість своїй справі та про цінність кохання для кожного з нас, яке може як надати сенс життю так і забрати його.

Розв’язка книги зовсім неочікувана, та й взагалі останні сторінок 250 читалися на одному подиху за вечір. Ще один меседж роману – не кров визначає нашу національність, а погляди та вчинки. Певно це й зараз є досить актуальним для нас.

Дар’я Данілова

Please follow and like us:
0

Якщо Вас зацікавила інформація, поділіться нею з друзями :)