Співучий пацючок і купа кумедних персонажів

«Зюзя» Сергій Куцан / ілюстрації Анатолія Василенка, обкладинка Наді Каламєєць. – Видавництво «Фонтан казок», 2018.

Книгу «Зюзя» Сергія Куцана видавництво «Фонтан казок» рекламує, як надзвичайно смішну книгу. І от я почала читати перший розділ, другий, третій і все думала, чи справдиться така їхня реклама, чи вдасться письменнику мене розсмішити. Не просто викликати усмішку, а саме розсмішити. Та вже на початку четвертого розділу запитання зникли самі собою, бо пореготати тут справді є над чим!

Веселі пригоди пацюка, якому дали ім’я Зюзя, починаються тоді, коли його подарували дівчинці Олесі. А зробила їй такий незвичний подарунок на День народження бабуся. І, якщо відверто, то особливої радості дарунку ніхто з присутніх на святі не виказав, навіть діти. Спочатку. Та трохи згодом пацючок продемонстрував, наскільки він незвичний і особливий. Здається, переконати у цьому йому не вдалося тільки маму Олесі…

Як на мене, саме з четвертого розділу починаються найсмішніші події. Епізод, коли Зюзя втікає і мама з бабусею починають шукати пацюка, змальований настільки кумедно, що важко не розсміятися. J Коли ж головного героя знайдуть, то виявиться, що він зовсім не простий пацюк, а співучий! Тут також і стане зрозуміло, чому діти вирішили назвати його Зюзею.

Історія розвиватиметься стрімко, та веселитимуть вас не тільки різні курйозні випадки, пов’язані з пацюком, а й персонажі, яких вигадав Сергій Куцан. Надзвичайно колоритними й комічними вийшли сусідка баба Мотря, підприємливий друг Олесі Мишко та родичка тьотя Гуля. От, хоча б, згадати бабу Мотрю – справжнісіньку фермерку, що не знати яким чином опинилася в місті і змушена жити в квартирі. Ніякого тобі двору та городу, а маленького сарайчика й поготів! Але, виявляється, що талант фермера і в таких несприятливих умовах не загубити. Принаймні талант баби Мотрі. І її фермерські експерименти викликають неабиякий сміх. Тут письменнику чудово вдалося обіграти химерні витребеньки й нововведення деяких мешканців багатоквартирних будинків. Не може не викликати посмішку й занадто практичний хлопчик Мишко, який намагається за кожної нагоди з усього й усіх витягти користь. І ця його риса характеру проявилася й щодо Зюзі, та водночас й зіграла з Мишком злий жарт. Ну, а коли на сторінках книги ви познайомитеся з тьотею Гулею, то пригадаєте когось знайомого, такого ж балакучого, неуважного, чванькуватого, і марні спроби вести бесіду з подібними особами. І оті її сюсюкання з котом Мулею, такі ж анекдотичні, як і сама пані.

«Мамина хитрість не спрацювала. Тьотя Гуля з повним ротом говорила не менше, ніж із порожнім.»

А якщо згадати інших героїв, не настільки комічних, як згадана трійця, то і вони не без смішних дивацтв. Азартний тато, який може повністю присвятити себе якійсь божевільній затії, і бабуся-приколістка, яка поводить себе то як дитина, то як занадто серйозна і ділова доросла. Ну, а в Олесиній мамі з її безпідставними страхами й намаганням усе передбачити, я інколи впізнавала себе. І сцена з купою пацюків для мене була не така вже й комічна, тож я подумала, що напевно повела б себе так, як мама героїні. Взагалі мені здалося, що у Сергія Куцана всі герої вийшли дуже правдоподібними. І завдяки цьому кожен зможе впізнати й деякі свої риси характеру в комусь із персонажів і посміятися над цим. А сміятися над собою, над своїми слабкостями та безглуздими вчинками, деколи дуже корисно, погодьтеся. Може, щось захочеться й змінити в собі…

Двома словами, книга суперова, дітям Зюзя мала б сподобатися. До того ж книга чудово проілюстрована Анатолієм Василенком – малюнків дуже багато, вони чорно-білі і всі підписані, наче уривки з коміксу. А ще в правому нижньому кутику кожного розвороту зображений пацючок у різних позах, тож, швидко гортаючи сторонки, можна ще й невеличку анімацію побачити. І, до речі, ви ніколи не здогадаєтеся, які ж відомі пісеньки вміє співати Зюзя. Навіть такий момент у книзі мене повеселив. А загалом за смішною історією можна розгледіти чимало цікавого. Хоча б величезне різноманіття людських характерів.

______________________________________________

Сергій Куцан – український письменник, що народився у місті Звенигородка, Черкаської області. Гумористична повість «Зюзя» – дебютна книга автора, яка стала переможцем конкурсу «Напишіть про мене книжку» видавництва «Фонтан казок». У 2018 році її визнали Найсмішнішою книгою ХХV Форуму Видавців у Львові, а також вона стала фіналістом і потрапила до Короткого списку премії Дитяча книга року ВВС-2018. Письменник захоплюється музикою та читанням із дитинства. Любить слухати аудіокниги, навіть долучився до проекту з випуску аудіокниг видавництвом «Наш Формат».

Ксенія Близнець

Please follow and like us:
0

Якщо Вас зацікавила інформація, поділіться нею з друзями :)