«Прості речі» Ади в Будинку кіно

Плакати треба Вінець березня став театрально-поетичним, відверто-тонким, на рівні тонкої грані і невагомості, коли забуваєш, де рубікон. Бо це та артистка, яка не знає значення слова помежів’я, де вихід за межі рамок, де точка перетину і кінця. Це та німфа, з ямочками на щоках, яка не грає, а проживає життя на сцені, перед тисячами очей, Read more about «Прості речі» Ади в Будинку кіно[…]

Балачка у стилі «сам з собою» – думки про книгу «Культ предків»

У далекій юності мені здавалося, що журналіст – це людина, яка бігає за людьми з криками «а скажіть мені, будь ласка». Від неї відмахуються, відпихають, тікають через вікно, аби не потрапити у кадр. Якось я подумав, що це прикольно, весело і пішов у професію. Потім з’ясувалося, що журналістика насправді дуже-дуже строката: інколи потрібно інформувати про Read more about Балачка у стилі «сам з собою» – думки про книгу «Культ предків»[…]

Гуцули і вірш Чубая: 1970-2017

Гуцулія. Один із місцевих лісівників, змучившись від тривалого вештання горами, сів на невелику галявину. Перевівши подих, він вийняв із кишені свого камуфляжу старенького телефона й увімкнув музику. Тому чоловікові, певно, набридло рідне карпатське повітря, і враз захотілося змінити такі звичні шпилясті краєвиди гір на пласкі піщані пляжі. Бо посеред Карпат залунала не славна пісня про Read more about Гуцули і вірш Чубая: 1970-2017[…]

Якщо Вас зацікавила інформація, поділіться нею з друзями :)